![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Чи ти
Чи ти
Прийдеш до верби?
Де був колись повішений,
Хто наче трьох убив.
Тут дивні речі коїлись, і гірше не будЕ,
Коли сюди опівночі до мене ти прийдеш.
Чи ти
Чи ти
Прийдеш до верби?
Куди мрець покликав
Кохану, щоб втекти.
Тут дивні речі коїлись, і гірше не будЕ,
Коли сюди опівночі до мене ти прийдеш.
Чи ти
Чи ти
Прийдеш до верби?
Ти маєш бігти,
щоб ми вільні були.
Тут дивні речі коїлись, і гірше не будЕ,
Коли сюди опівночі до мене ти прийдеш.
Чи ти
Чи ти
Прийдеш до верби?
Вдягни щось на удачу,
Ставай бік-о-бік.
Тут дивні речі коїлись, і гірше не будЕ,
Коли сюди опівночі до мене ти прийдеш.
Чи ти
Чи ти
Прийдеш до верби?
Тут був колись повішений,
Хто наче трьох убив.
Тут дивні речі коїлись, і гірше не будЕ,
Коли сюди опівночі до мене ти прийдеш.
Попалось прекрасне
Jun. 3rd, 2025 04:58 pmЯко на небі, так і на землі...
*СБУ - Служба Божа України.
Вниманиє, розьіск!
Jun. 2nd, 2025 10:34 pmА правда, хорошая бьіла идея, раздать всем захваченньім людям российские паспорта? Охуенная идея бьіла, я щитаю. Лучше нее только идея распорошить их по всей Раше.
Нет, я все понимаю, историческая традиция такая, вьісьілать хохлов с захваченьіх территорий по сибирям и всяким прочим необьятньім ебеням. При катьке вьісьілали, и при петьке, и при александрах, и при николаях, и про йосе рябом. Нельзя бьіло удержаться. Только малость забьіли, что век уже не восемнадцатьій и не двадцатьій даже. У людей есть связи. И связь.
Решение действовать по старинке, як за царя Панька, як була земля тонка - єто бьіл охуенно надежньій план, ага. Надежньій, сука, как китайские швейцарские часьі из вьісокоточной пластмассьі. По пять штук на доллар.
Дякуємо вам, товаришу Артеме. Ненька вас не забуде. Ми на вашу честь, товаришу Артеме, назвемо якесь місто Артемівськом. Десь на території колишньої Росії. І пам'ятника запиляємо. Красівого. А не як у кацапів.
Марина Пономаренко
Jun. 2nd, 2025 08:34 amПеречитує список із непрощѐнного і непро̀щеного
Марії із Маріуполя вітер волосся пестить
Марія носить на шиї смерть, ніби натільний хрестик
Переживає: «Хоч би не думали, що начепила таке навмисне»
Марія ту смерть прикриває червоним намистом
Марія тішиться дуже намистом, а ще — зеленими кедами
У неї серце розбите бомбами і ракетами
Шкіра її тонка, за відчуттями — ніби обідрана
Якби ж вона могла плакати, то сльози б лилися відрами
Вона би викричала, нігтями видрала дірку у часопросторі
Багажник Маріїної машини заповнений помстою
Цілеспрямованою, високоточною, контрабандною
Марія кутає помсту у пледик з мультяшними пандами
Рожевий, плюшевий пледик, приємний на дотик
Марія із Маріуполя фотографує рудого котика
Фотографує пташечку, що пролітає над площею
Повільно рухається черга на держкордоні з Польщею
Марія лається: «Чого так довго, ну що там усі стали?»
Маріїн скелет — із найміцнішої азовсталі
Марія думає: «Якщо сьогодні все добре піде —
Доїду до Львова, а завтра уже на південь»
Помста в її багажнику — смертоносна, люта, позазаконна
Марія збирала її поза межами й поза кордонами
України, Польщі, Європи та видимого світу
Марія має тепер багато знайомих, ну, знаєте, звідти,
Куди дід перевозить човном і в дорозі цитує Гомера
Ті знайомі говорять Марії: «І що з того, що ми померли?
У нас тут свій Маріуполь, бач, який гарний
У мертвих теж є що передати для армії
У нас довжелезні списки непро̀щеного й непрощѐнного
Наша помста виросла із домів, що згоріли дощенту
Помстою би вхерачить стерв’ятників, що на згарищі гні̀здяться
Зможеш, Маріє? Ти ж добре знаєшся на логістиці»
І ось Марія на українсько-польському держкордоні
Щебече із прикордонниками, прикордонники мочать коні
Марія сміється, сміх виблискує, мов розсипаються перли
Вона думає: «Як мені зрозуміти — я ще жива чи уже умерла?»
Помста в багажнику в неї холодна, важка, але серце її гріє
Маріуполь тим часом чекає. Чекає свою Марію
Марина Пономаренко
На честь празничка
Jun. 1st, 2025 09:12 pmС празднічькам, кацапи!
З днем захисту дітей
Jun. 1st, 2025 12:31 pmМали б радіти повітряним кулькам і плюшевим ведмедикам, а радіємо розйобаним кацапським бомберам.
З іншого боку, кульки-ведмедики до захисту дітей не дуже мають стосунок. А розйобані кацапські бомбери мають.
Эх, велика Россия
May. 29th, 2025 03:26 pmМайор Гурциєв, відповідальний за бомбардування Маріуполя, ліквідований.
На параде Победьі в Москве
May. 4th, 2025 11:42 pmЯкий ще не почався, а вже вдався. Поки що психологічно. Там мало того що все по класиці "лондоньі-паріжьі смазалі льіжи, осталісь царю посльі пожиже". Так і ті, що пожиже не дуже розігнатися їхати на красную площадь лисиною світить лишній раз. Приключився масовий обширний інхваркт жопи. Чумка напала. Ніякої возможності їхати нема. Ми вас (тобто, вони їх) сотсюдова поддержим, дарагой ви наш Леонід Ильічь, тьфу, Владим Владімовічь. Будем смотреть трансляцію вашого параду цельньій день. Целую крєпко, ваша рєпка.
А вєдь ми ещьо даже нічєго не начінали. Піду, на дрони задоначу. Щоб начинали.
А ти, Москалику, вже приїхав.(с)
Apr. 26th, 2025 10:35 amУ інших людей moral support dogs, і лише в нас, блін, moral support assassination.
Таке життя.
Зараз несеться якась байка, що папа дав грошей на два мавіки. Чи не два, а один. Але зі свого карману, таємно. І, типу, це все міняє. Ніхріна це не міняє. Він дав на три копійки, а шкоди наробив своїм дурним ляпалом і блядською позицією неймовірної. Це як адвокат маньяка, що лазить до сім'ї постраждалих поміж убивств і похорон і розказує, що нє всьо так однозначьно і нада паміріцца, заяви забрать і все погане забуть. Зате добрінький, сирітку по голові погладив, цукерочку стиха дав. Тьху, блять. Хай його чорти в пеклі смажать. Гарячого сиропу йому в пельку замість смоли. І хай повз періодично проходить хтось з наших капеланів і цитує йому його промови. І втіхаря дає попить. Але не часто. Разів два за три роки.
на невиїденому яйці
голкою на руці
на бетонному мурі, цупкому папері, на прапорі.
На щиті.
"На щиті"
щодня повертаються
ті, хто жити хотів і любити хотів.
Обстріли, обміни. Ми удома,
мамо, навіть якщо немає дому.
Нові обрАзи, старі образИ.
У руці архангела завмерли терези.
Напиши мені сонця й зірки
сосонки і хрести
що нам їх писати і на собІ нести.
І не прощай їм, Господи.
Якби ти там був, ти б їм теж не простив.
Мар'яна Савка. Великоднє.
Apr. 18th, 2025 09:28 pmЗ того берега чути чужі голоси.
З того світу приходять порожні листи,
З цього боку тісного помешкання – ти
Вибиваєш із тіста всю душу мʼяку,
Розмастивши по вилицях туш і муку.
Розтираючи сльози, самотні, як пси.
Міси своє тісто, міси.
Печи свої паски, печи.
І нічого, що, може, бракує причин,
Окрім тої, що вгорне в солодке тепло –
Бо усе, що було, то ж назавжди було.
Що ж у тебе лишилося, – тіло твоє.
Те, що з кровʼю римуєш, – не перестає.
Не минає, кричи, моє серце, кричи.
Печи свої паски, печи.
У часи лихоокі, глухі й чорноплідні
Будем ділити з тобою цю безпідставну радість -
Будемо їхать у напрямку півдня
Друже мій, крила твої стрекозино-прозорі
Очі блакитні, голос весняно-вітряний
Там, на півдні, більше світла, свободи і солі
Більше, ніж ми із тобою можемо витримати
Там, на півдні, небом розстелишся/морем розіллєшся
Станеш грифоном з герба/змієм палаючим-перелесником
В мене є приворотне/цілюще/отруйне зілля
(випить потрібне, а непотрібне - закреслити)
Південь пахне, як риба, магнолія, паприка
Південь попереду - теплий, п'янкий і розніжений
У лихоокі часи будем триматись південного напрямку
Друже мій, дощами освячений, хрещений роздоріжжями
(С) Марина Пономаренко
Мабуть, треба було перечитати певну кількість міфо- і фентезітворчості, щоб сприймати це саме так. Подивіться, блін, ви що, не бачите, бодай вам повилазило! Це мара, личина, навіювання. Це щось, що лише прикидається справжнім, але ним не є. Воно прилизане і нарядне, але страхітливо порожнє. Або багате і стильне, але дисфункційне. Там написи, які не можна прочитати, меблі, які чекають, коли ти не дивитимешся, щоб відростити ноги, кухонне приладдя, яке не слугує ні для чого і ніби перетікає одне в одне.
Будь уважний, будь обережний.
На фоні цього Порох, який до того виглядав притомно на тлі деяких своїх супротивників і деяких своїх прибічників, зненацька вирішив політично застрелитись із фальстартового пістолета. Та блять.
Їхнє Дуглас Макгрегор
Mar. 17th, 2025 11:45 pmКоротше, ще в одного довбойба ночь тємна і полна украінцєв.
Казали ж вам, не варто перти проти довбаної природи, довбаної тещі і довбаних українців.
