pani_stosia | Recent Entries

https://youtube.com/watch?v=F3hTW9e20d8&si=KDT6e9V1NROq70GX

Are you, are youComing to the tree?They strung up a manThey say who murdered threeStrange things did happen here, no stranger would it beIf we met at midnight in the hanging tree

Are you, are youComing to the tree?Where dead man called outFor his love to fleeStrange things did happen here, no stranger would it beIf we met at midnight in the hanging tree

Are you, are youComing to the tree?Where I told you to runSo we'd both be freeStrange things did happen here, no stranger would it beIf we met at midnight in the hanging tree

Are you, are youComing to the tree?Wear a necklace of hopeSide by side with meStrange things did happen here, no stranger would it beIf we met at midnight in the hanging tree

Are you, are youComing to the tree?Where I told you to runSo we'd both be freeStrange things did happen here, no stranger would it beIf we met at midnight in the hanging tree

****
Чи ти
Чи ти
Прийдеш до верби?
Де був колись повішений,
Хто наче трьох убив.
Тут дивні речі коїлись, і гірше не будЕ,
Коли сюди опівночі до мене ти прийдеш.

Чи ти
Чи ти
Прийдеш до верби?
Куди мрець покликав
Кохану, щоб втекти.
Тут дивні речі коїлись, і гірше не будЕ,
Коли сюди опівночі до мене ти прийдеш.

Чи ти
Чи ти
Прийдеш до верби?
Ти маєш бігти,
щоб ми вільні були.
Тут дивні речі коїлись, і гірше не будЕ,
Коли сюди опівночі до мене ти прийдеш.

Чи ти
Чи ти
Прийдеш до верби?
Вдягни щось на удачу,
Ставай бік-о-бік.
Тут дивні речі коїлись, і гірше не будЕ,
Коли сюди опівночі до мене ти прийдеш.

Чи ти
Чи ти
Прийдеш до верби?
Тут був колись повішений,
Хто наче трьох убив.
Тут дивні речі коїлись, і гірше не будЕ,
Коли сюди опівночі до мене ти прийдеш.

Хай працює Служба Божа
Яко на небі, так і на землі...

*СБУ - Служба Божа України.

Всем постам. Разьіскиваєтся ~~товарищ Артьом~~ гражданин России Артем Тимофеев. Ответственньій за аренду фур. И произведенньій дальнейший фурор. Гражданин, он, положим, России. А уроженец Украиньі. Из города Донецка(ну так получилось, шо тьі будешь делать).

А правда, хорошая бьіла идея, раздать всем захваченньім людям российские паспорта? Охуенная идея бьіла, я щитаю. Лучше нее только идея распорошить их по всей Раше.
Нет, я все понимаю, историческая традиция такая, вьісьілать хохлов с захваченьіх территорий по сибирям и всяким прочим необьятньім ебеням. При катьке вьісьілали, и при петьке, и при александрах, и при николаях, и про йосе рябом. Нельзя бьіло удержаться. Только малость забьіли, что век уже не восемнадцатьій и не двадцатьій даже. У людей есть связи. И связь.
Решение действовать по старинке, як за царя Панька, як була земля тонка - єто бьіл охуенно надежньій план, ага. Надежньій, сука, как китайские швейцарские часьі из вьісокоточной пластмассьі. По пять штук на доллар.

Дякуємо вам, товаришу Артеме. Ненька вас не забуде. Ми на вашу честь, товаришу Артеме, назвемо якесь місто Артемівськом. Десь на території колишньої Росії. І пам'ятника запиляємо. Красівого. А не як у кацапів.

Марія із Маріуполя на держкордоні з Польщею

Перечитує список із непрощѐнного і непро̀щеного

Марії із Маріуполя вітер волосся пестить

Марія носить на шиї смерть, ніби натільний хрестик

Переживає: «Хоч би не думали, що начепила таке навмисне»

Марія ту смерть прикриває червоним намистом

Марія тішиться дуже намистом, а ще — зеленими кедами

У неї серце розбите бомбами і ракетами

Шкіра її тонка, за відчуттями — ніби обідрана

Якби ж вона могла плакати, то сльози б лилися відрами

Вона би викричала, нігтями видрала дірку у часопросторі

Багажник Маріїної машини заповнений помстою

Цілеспрямованою, високоточною, контрабандною

Марія кутає помсту у пледик з мультяшними пандами

Рожевий, плюшевий пледик, приємний на дотик

Марія із Маріуполя фотографує рудого котика

Фотографує пташечку, що пролітає над площею

Повільно рухається черга на держкордоні з Польщею

Марія лається: «Чого так довго, ну що там усі стали?»

Маріїн скелет — із найміцнішої азовсталі

Марія думає: «Якщо сьогодні все добре піде —

Доїду до Львова, а завтра уже на південь»

Помста в її багажнику — смертоносна, люта, позазаконна

Марія збирала її поза межами й поза кордонами

України, Польщі, Європи та видимого світу

Марія має тепер багато знайомих, ну, знаєте, звідти,

Куди дід перевозить човном і в дорозі цитує Гомера

Ті знайомі говорять Марії: «І що з того, що ми померли?

У нас тут свій Маріуполь, бач, який гарний

У мертвих теж є що передати для армії

У нас довжелезні списки непро̀щеного й непрощѐнного

Наша помста виросла із домів, що згоріли дощенту

Помстою би вхерачить стерв’ятників, що на згарищі гні̀здяться

Зможеш, Маріє? Ти ж добре знаєшся на логістиці»

І ось Марія на українсько-польському держкордоні

Щебече із прикордонниками, прикордонники мочать коні

Марія сміється, сміх виблискує, мов розсипаються перли

Вона думає: «Як мені зрозуміти — я ще жива чи уже умерла?»

Помста в багажнику в неї холодна, важка, але серце її гріє

Маріуполь тим часом чекає. Чекає свою Марію

Марина Пономаренко

Дня пам'яті военно-транспортной авіації Россіі, пішла витрушувать на дрони залишки з карток. Почуваюсь мов теща на весіллю, коли гулянка у розпалі і треба горівки докупить, бо, не дай боже, закінчиться. І треба витрушувать гримні з кишень і сумочки.

С празднічькам, кацапи!

Найкраще привітання від ЗСУ.

Мали б радіти повітряним кулькам і плюшевим ведмедикам, а радіємо розйобаним кацапським бомберам.

З іншого боку, кульки-ведмедики до захисту дітей не дуже мають стосунок. А розйобані кацапські бомбери мають.

Эх, велика страна...

Та знаємо всі адреси.

І знаємо імена.

© Darwin Tremor

Майор Гурциєв, відповідальний за бомбардування Маріуполя, ліквідований.

https://censor.net/ru/videonews/3551592/kremo-upal-prazdnovanie-9-maya-v-rossii

Украина в єтом году отвечает за фейерверк.

Який ще не почався, а вже вдався. Поки що психологічно. Там мало того що все по класиці "лондоньі-паріжьі смазалі льіжи, осталісь царю посльі пожиже". Так і ті, що пожиже не дуже розігнатися їхати на красную площадь лисиною світить лишній раз. Приключився масовий обширний інхваркт жопи. Чумка напала. Ніякої возможності їхати нема. Ми вас (тобто, вони їх) сотсюдова поддержим, дарагой ви наш Леонід Ильічь, тьфу, Владим Владімовічь. Будем смотреть трансляцію вашого параду цельньій день. Целую крєпко, ваша рєпка.

А вєдь ми ещьо даже нічєго не начінали. Піду, на дрони задоначу. Щоб начинали.

Ми рождєни, щоб всі старі анекдоти сдєлать билью.

У інших людей moral support dogs, і лише в нас, блін, moral support assassination.

Таке життя.

Як той казав, смерть папи завжди була трагедією для християнського світу. Але українці змогли перетворити її на комедію. На божественну комедію, я б сказала.
Зараз несеться якась байка, що папа дав грошей на два мавіки. Чи не два, а один. Але зі свого карману, таємно. І, типу, це все міняє. Ніхріна це не міняє. Він дав на три копійки, а шкоди наробив своїм дурним ляпалом і блядською позицією неймовірної. Це як адвокат маньяка, що лазить до сім'ї постраждалих поміж убивств і похорон і розказує, що нє всьо так однозначьно і нада паміріцца, заяви забрать і все погане забуть. Зате добрінький, сирітку по голові погладив, цукерочку стиха дав. Тьху, блять. Хай його чорти в пеклі смажать. Гарячого сиропу йому в пельку замість смоли. І хай повз періодично проходить хтось з наших капеланів і цитує йому його промови. І втіхаря дає попить. Але не часто. Разів два за три роки.

Напиши мені знаки життя
на невиїденому яйці
голкою на руці
на бетонному мурі, цупкому папері, на прапорі.
На щиті.
"На щиті"
щодня повертаються
ті, хто жити хотів і любити хотів.
Обстріли, обміни. Ми удома,
мамо, навіть якщо немає дому.
Нові обрАзи, старі образИ.
У руці архангела завмерли терези.

Напиши мені сонця й зірки
сосонки і хрести
що нам їх писати і на собІ нести.
І не прощай їм, Господи.
Якби ти там був, ти б їм теж не простив.

Міси своє тісто, міси.

З того берега чути чужі голоси.

З того світу приходять порожні листи,

З цього боку тісного помешкання – ти

Вибиваєш із тіста всю душу мʼяку,

Розмастивши по вилицях туш і муку.

Розтираючи сльози, самотні, як пси.

Міси своє тісто, міси.

Печи свої паски, печи.

І нічого, що, може, бракує причин,

Окрім тої, що вгорне в солодке тепло –

Бо усе, що було, то ж назавжди було.

Що ж у тебе лишилося, – тіло твоє.

Те, що з кровʼю римуєш, – не перестає.

Не минає, кричи, моє серце, кричи.

Печи свої паски, печи.

Друже мій, наділений пташиністю й виноградністю
У часи лихоокі, глухі й чорноплідні
Будем ділити з тобою цю безпідставну радість -
Будемо їхать у напрямку півдня

Друже мій, крила твої стрекозино-прозорі
Очі блакитні, голос весняно-вітряний
Там, на півдні, більше світла, свободи і солі
Більше, ніж ми із тобою можемо витримати

Там, на півдні, небом розстелишся/морем розіллєшся
Станеш грифоном з герба/змієм палаючим-перелесником
В мене є приворотне/цілюще/отруйне зілля
(випить потрібне, а непотрібне - закреслити)

Південь пахне, як риба, магнолія, паприка
Південь попереду - теплий, п'янкий і розніжений
У лихоокі часи будем триматись південного напрямку
Друже мій, дощами освячений, хрещений роздоріжжями

(С) Марина Пономаренко

Поки я ходила і це думала, хтось таки це додумав і написав. Цитую:"Дивно, як ми визначаємо ШІ за тими ж правилами, що казки рекомендують для визначення фейрі. Порахуй пальці, порахуй кісточки суглобів, порахуй зуби, перевір тіні. І ніколи, ніколи не май справи з їхнім родом".
Мабуть, треба було перечитати певну кількість міфо- і фентезітворчості, щоб сприймати це саме так. Подивіться, блін, ви що, не бачите, бодай вам повилазило! Це мара, личина, навіювання. Це щось, що лише прикидається справжнім, але ним не є. Воно прилизане і нарядне, але страхітливо порожнє. Або багате і стильне, але дисфункційне. Там написи, які не можна прочитати, меблі, які чекають, коли ти не дивитимешся, щоб відростити ноги, кухонне приладдя, яке не слугує ні для чого і ніби перетікає одне в одне.
Будь уважний, будь обережний.

Дурниця з дрібницею домовились про ніщо.

Дональд наш Фредорович дві години з Хуйлом Владіміровічєм чьвякали-хуякали і домовились таки! Про те, щоб кацапам з американцями грати у хокей. Бо канадійцям проїбали, а дідусик цього не любить, він любить перемагати, бажано, по три рази на дню. А у гольф і в "вовк ловить яйця" він вже переміг. Коло можливостей звужується з кожною перемогою. Хто б йому про стєрхів підказав.

На фоні цього Порох, який до того виглядав притомно на тлі деяких своїх супротивників і деяких своїх прибічників, зненацька вирішив політично застрелитись із фальстартового пістолета. Та блять.

Заявило, що тисячі українців у США працюють на українську таємну поліцію, що б то не було. Трамп опасностє, защітім нашого Трампа. Одін на всєх, ми за цєной нє постоім.

Коротше, ще в одного довбойба ночь тємна і полна украінцєв.

Казали ж вам, не варто перти проти довбаної природи, довбаної тещі і довбаних українців.

Доки падає сніг,

сумні дракони на будинках

пам’ятатимуть нас,

бо це тільки Річард

заскочив до Києва,

щоб побудувати замок і піти,

а ми лишаємось тут

назавжди.

https://www.readingkyiv.net/letters/attila-mogilnij/

https://youtu.be/7OCnaLVGNaU?si=ePKMeNGKE6AljSXe

Я пив би і пив із твоїх долонь,
дивився на твоє лице.
Та вдосвіта з неба упав вогонь,
І перевернув усе.
Свого і чужого впізнати –
нескладно,
Та менш із тим –
ми мали на собі знаки
блакитні із золотим.

Profile

pani_stosia

June 2025

S	M	T	W	T	F	S
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30

Syndicate

Page Summary

Style Credit

Style: Neutral Good for Practicality by timeasmymeasure

Expand Cut Tags

No cut tags

Page generated Jun. 8th, 2025 12:24 am

Ім'я: Сторінка Прізвище: Фейкова

Recent Entries

The Hanging Tree' James Newton Howard ft. Jennifer Lawrence

Попалось прекрасне

Вниманиє, розьіск!

Марина Пономаренко

На честь празничка

З днем захисту дітей

Эх, велика Россия

Падіння Кремля невідворотнє!

На параде Победьі в Москве

А ти, Москалику, вже приїхав.(с)

Пра папу

Великоднє

Мар'яна Савка. Великоднє.

Там, на півдні, більше світла, свободи і солі Більше, ніж ми із тобою можемо витримати

ШІ

Загадка

Шо там

Їхнє Дуглас Макгрегор

Наше, щемке

Золото і блакить