Ім'я: Сторінка Прізвище: Фейкова

І знову прильоти

Mon, 09 Mar 2026 23:11:22 GMT

По Харкову, по Дніпру. І це лише те, що ми знаємо, лише великі міста.
Дні, тижні, місяці, роки чортового пекла.

comments

Куди не гляну оком стомленим...

Mon, 09 Mar 2026 12:58:17 GMT

Ну ви поняли. Хто поняв, той поняв.
І у цей день прошедчого восьмого марта не можу не згадать. Бо "не можу згадать" у мене ще далеко(сподіваюсь)попереду. Про те, як ув інтернеті є певна група чоловіків, які різними мовами пишуть, що цей світ побудували вони, чоловіки. А жінки прийшли на все готове.. Де жінки були в цей час, хз. Може, на пальмах сиділи, хвости чухали. Може, на Мальдівах яких прохлаждались.
Так я шо хочу сказать. На місці таких чоловіків я б уникала про це згадувати. А іншим взагалі про то не казала, від гріха подалі. Я б на їхньому місці взагалі потіхонєчьку в лєс ушла. Бо оце все отето мені чим далі нагадує древній мем, де фото якогось Засратова, буквально, пейзаж із бетону, гамна і грязі. І це все на фоні неба кольору бетону, гамна і грязі. І напис:"посмотрі, как прєкрасєн етот мір без наркотіков".

comments

Шескаріс

Mon, 02 Mar 2026 22:01:19 GMT

Отож, що термінал у Новоросійську. Був. Можна наспівувати на мотив "Шизгари".
Надобраніч.

comments

А я вам казала, етот день настанєт, Люда, а ти нє вєріла

Mon, 02 Mar 2026 11:44:06 GMT

Кір Стармер просить українців допомогти збивати дрони над Перською затокою.

Я навіть не знаю, як це коментувати. Я гуглила, чи це не витвір ші часом.

comments

Цель войньі с Украиной для России.

Wed, 25 Feb 2026 01:22:41 GMT

1. На Берлин, Лондон и Вашингтон!
2. Глобальная геополитическая Побєда над НАТО и переустройство всего мирового порядка.
3. Новороссия на восемь областей, Київ за три дня.
4. Запорожье и Одесса. Может, Харков. Но ето не точно.
5. Цель России: непоражение в войне. (Вьі находитесь здесь)

Дальше, очевидно, будет достижение паритета, пиетета и промискуитета. А также консенсуса с нулевьім результатом и тактическим отступлением на заранее подготовленньіе позиции. Отрицательная победа - єто тоже победа. Потому, что главное - єто участие. И демонстрация кузькиной матери. Никто никогда и не говорил, что нам нужна вся Украина/Киев/Одесса/Донецк/Крьім. Да и Білгород с Курськом, если вдуматься, нафиг не нужньі.
Далі буде.

comments

Тетяна Власова

Sat, 21 Feb 2026 00:21:42 GMT

А колись ми, напевно, будемо згадувати все це з подивом –
як ховались у темряві, як підсвічували собі поглядами,
як грілися співами, звучали затято і стоголосо.
Здається, сам Бог дивувався, що ми тут живі й досі.

Воно ж бачиш як, Боже, повелось із самого початку –
ми твої діти, яким тут нІчого більше втрачати,
окрім свободи, жага до якої ніколи не охолоне,
окрім цієї землі, яку до крові стискаємо у долонях,

окрім дикого вміння жити навпомацки, жити наосліп.
Ми твої діти, які щоранку прокидаються вже дорослими
у будинках, що стали до біса тепер тремтячими.
Знищи, Господи, змія, якому ми цим завдячуємо.

Бачиш – наші міста згорілі, наші поля поголені.
Але ми живі, хоч часом самі цим дуже здивовані.
Колись ми, напевно ж, позбудемось болю і голосінь.
Добраніч, Боже.
Зроби так, щоб завтра прокинулися ми всі

comments

Ти приходь

Sun, 01 Feb 2026 01:58:40 GMT

В найхолодніші темні дні
Якщо сонце побачиш - неси мені

https://music.youtube.com/watch?v=ahc3BdalkeA

comments

Місто - Горовий

Tue, 27 Jan 2026 21:12:03 GMT

https://youtu.be/QSwoYW7JC0A?si=vUNfKz8pbCm7fpvP
Місто вкривається шрамами і вдягається у сітки.

Спочатку його залишають гуляки, потім — діти й вагітні жінки.

Зачиняються ювелірні, агенції нерухомості і салони краси.

Дитячий сміх вже скоріш лякає, грубішають голоси.

Місто гарчить і чхає вихлопами військових машин.

Життя вирує на блокпостах, біля яток з кавою й там, де солярка й бензин.

У місті все менше світла.

Ліхтарі на стовпах хитаються, як мертвяки.

Були часи, коли фронт віддалявся, тепер — навпаки.

І попри все, що описано, місто тримається купи.

Один за одного, один за одного. Нога до ноги, руки за руки.

Місто вкривається шрамами і вдягається у сітки.

Історія міста ще пишеться… все інше — просто плітки.

comments

День Соборности

Thu, 22 Jan 2026 10:11:56 GMT

Сьогодні.
Нам нам, боже, соборності.
Зібраності. Єдності.
У нашім роз'єднанім домі.
Нехай встоїмо.

comments

Танкер російський

Wed, 07 Jan 2026 19:50:28 GMT

Два! Всьо, чьто нажито нєпосільним трудом.

Блін, ці дурнуваті цитати здохнуть лише разом з нами.

comments

А тим

Mon, 05 Jan 2026 19:49:23 GMT

Хто прослухав спіч Мадуро в тональності "я живий, я легітімний", хочеться нагадати, що є неповторімий оригінал.

comments

Zlypni - люди

Tue, 09 Dec 2025 17:39:47 GMT

Знаєш, що мене тішить?
Люди вилазять з густішого.
Навіть без перебільшення
З більш темного, страшнішого, глибшого.

https://youtu.be/X-cmVo-QWKk?si=J2XsIXE6HnSi3fxx

comments

Свята, рідненькі

Sat, 06 Dec 2025 11:18:32 GMT

Марина Пономаренко

Іній у бороді, руки порепались
Він заходить у місто, темне і насторожене
Ось його слово-пароль і перепустка
На взутті його - пил. Зоряний, наддорожний
Що нести у це місто, оборонним ровом окреслене
Тут усім вистачає риби, вина і хліба
Просять про воскресити. Або воскреснути.
Про - хоч би не схибити.
Він заходить у місто, освітлене мріями й зорями
Чує окрики вартових на воротах, на вежах
Бачать його. Просять надії і зброї
І сміються. Кутаються у шкури ведмежі
Ось це місто, що за нього молилися під атаками
Що вони прийняли. І що мають віддати у спадок
Миколаю, принеси їм, нарешті, все виплакати
Принеси їм - міцно поспати
#адвент

comments

Пісділ, так сказать

Fri, 21 Nov 2025 23:46:41 GMT

Хотіла оце прокоментірувать, куди Трампу треба піти зі своїм пізділом. І що посмоктати. Але невчасно згадала, шо я ж леді, мать його наліво. От шо ти будеш робить.

comments

Що важче

Fri, 21 Nov 2025 14:13:34 GMT

то більше хочеться обговорювати всяку сторонню дурню, типу "ґудзика ми знайти можемо, тому кидаєм все і шукаймо гудзика". І водночас є якесь почуття провини (у людей пиздець, а я, блін, з ґудзиками, як дура (ну чому ж як). Водночас тригерить іноді чорт знає що. У групі "психологів" виплив вбого написаний текст, ші-шна компіляція якихось гівностатей з гівножурналів для розумово відсталих жінок. Про те, як у них ув америці успішні жінки страждають від наслідків власної успішності. Щоб працювати, їм , бідосям, доводиться віддавати на аутсорс всяке (готування їжі, хатню роботу). І пару їм важче знайти, і емоційна порожнеча у них. Я так розстроїлася, я каплі пила! Порвало мене на британський прапор прям. Ці "психи і лохи" мене там забанили. А я, може, не договорила.

І так, якщо, раптом та зненацька, почну викладати якусь графоманію, не лякайтесь, то я просто остаточно йобнулась і залізла так глибоко в мушельку, що голова зустріла сраку.

comments

Чудова тиха музика

Sun, 26 Oct 2025 23:27:11 GMT

Альбом Всесвіт від Koroche
https://youtu.be/w7933fJV8e0?si=Lbq-jS52-KkRPkBJ

comments

Марина Пономаренко

Sun, 19 Oct 2025 10:53:03 GMT

Там, де сходяться дві підземні річки,
Де ворожки торгують курчатами й потерчатами,
Де чорно-червоні півні опівночі кукурічуть
Ця розхристана осінь бере свій початок

Вона збирає собі безумних поплічників,
Мов збанкрутілий директор цирку - трупу,
Ось ця кривенька буде смішною калічкою,
А цей патлатий навчиться грати на трубах

Ці будуть робити сальто й ходити по линві
Зриватимуться і падатимуть, ніби яскраве листя
Обов'язково буде полин. Він просто буде полиновим
Треба, щоб він творив осінню гіркаву близькість

Ще осінь візьме кількох поетів і панків,
Також підуть оті ворожки, курчата і потерчата
Візьме й мене. Я буду пришибленою панянкою,
Яка кидатиме ножі й не влучатиме

Ти, певне, станеш спеціалістом із фокусів,
Заклинателем кобр, хранителем брехливої мапи
Коли нас оголосять у розшук, в описі
Тебе згадають як того, хто був, хоч і не мав би

Сизий дощ сіятиметься, мов крізь сито
Навчимося ліпити големів з вохристої глини
Наші відьми на вогнищах палитимуть інквізиторів,
Наші голуби носитимуться з тліючими вуглинами

Ми лякатимемо дітей, обкрадатимемо арсенали,
Будемо зваблювати священників і патриціїв,
Говоритимемо мовами, що їх ніколи не знали
Так пройде тридцять днів, і ще тридцять, і тридцять

Ці осінні уміння - підбирати ножі, що не влучили,
Довіряти розмитим мапам, розмовляти із кобрами,
Братись за руки, єднать імена сполучником,
Засинати на зиму під однією кусючою ковдрою

(с)

comments

Як же тобі там?

Wed, 15 Oct 2025 10:33:11 GMT

https://youtu.be/2W1bXh0bJqI?si=ld00VW0oZwxFqn3c

comments

Збирати себе заново 03

Tue, 14 Oct 2025 20:56:36 GMT

У Києві відтворили мозаїку Алли Горської "Боривітер".
Команда проєкту "Хранителі мозаїки" сподіваються, що Маріуполь звільнять і там знову відтворять мозаїку Горської. Кожен охочий також може стати "хранителем мозаїки", придбавши частину панно за благодійний внесок. Усі кошти з продажу 1250 фрагментів другої копії мозаїки спрямують на реставрацію останньої вцілілої роботи Алли Горської "Вітер" у Києві та турне мозаїки "Боривітер" в Україні та світі.

Ми обов'язково зберемо тебе знову, Боривітре. І себе теж зберемо знову.

comments

Збирати себе заново- 02

Tue, 14 Oct 2025 20:49:24 GMT

Але є і хороше. В нас завжди є наше трохи нашого. І трохи зарубіжного.
І трохи того, що ми повертаємо собі, повертаючись до себе лицем.

Bah.roma на глибині і бувай-пора. Флер "Шовкопряд". І навіть дуркувата пісенька про "на мою дівчину упав космодесантник".

Щось нове, щось старе і любе-голубе. Ми зберемо себе знов. Ми обов'язково зберемо себе знов.

comments

Збирати себе заново

Tue, 14 Oct 2025 20:44:00 GMT

Знов про "главниє пєстні о старом". Про те, що наш культурний, інформаційний і т.д, і т.п, і тому подібна ет цетера складається великою часткою, хочемо ми того чи ні, з того, з чого він складається. З великуватої русскай літератури, всратої радянської, а пізніше аналогічної ж російської естради, совіцьких кін і мультиків. І з цим нічого не зробиш і навіть машина часу(справжня, а не та, що макаревич) нічим тут не зарадить. Фарш не можна прокрутить назад. І багато що просто відвалилось нафіг само, як ногті на жувачках і туди йому й дорога. Щось (по мєлочі) можна залишити собі у якості guilty pleasure, щоб передивлятись, коли ніхто не баче й не чує.
Але є й ще якісь чемодани без ручок, які ні нести, ні кинуть. Бо воно свого часу подобалось, бо це ж дитинство/молодість і воно все одно сидить на дні нас і вже ніде не дінеться.
І це бісить, насправді. Не тому, що це аж така найбільша з наших проблем. А тому, що це як мозоль на нозі Пуаро, яка так бісила його під час бомбардувань Лондону.
Справа, насправді, не в якості чогось конкретного. Щось було досить пристойним, щось - відверто всратим. Але це було НАШЕ всрате. А тепер його доводиться відколупувати і закопувати в холерній ямі з вапном. Бо що іще з ним робить.
Якийсь француз чи британець, який хоче показати дітям казку свого дитинства, то єдине, чим він ризику, це що дитині буде нудно і вона скаже, що це унилий нафталін. Все. Нам, буквально, доводиться виколупувати зі свого дитинства те, що можна показати, бо воно іноземне, те, що, мабуть, можна, бо хоч воно і радянське, але там, слава богу, всі померли раніше і те, що показувати не варто. Бо як нафіг ти будеш пояснювати, що отут "а над землей вьісоко кто-то проліл молоко" і отето все, але оця срана червона шапочка перетворилась на скажену паскуду, яка хоче нашої смерті. Чи не пояснювати і хай дитина дивиться хорошу казочку, а потім розгрібає наслідки імпрінтингу, як ми зараз? Нахрін! Нахрін!
У нас знову, знову, знову відбирають тяглість поколінь. Вкотре? Втретє, вп'яте, вдесяте? Ми перетворюємось (частково) на ще одне мовчазне покоління, and silence like a cancer grows. І нема на те ради.

comments

Обмін.

Thu, 02 Oct 2025 13:41:00 GMT

Ще наші вдома.

Обстріли.
Обміни.
Обмани мене.
Обніми мене,
Й не відпускай.

Повні.
Повені.
Переповнені
Чаші. Мірою повною
Відмір і дай.

comments

Зі святом

Wed, 01 Oct 2025 17:52:24 GMT

Наші рідненькі.

comments

Братушкі!

Mon, 29 Sep 2025 12:20:26 GMT

Рєбятушкі! (Сидить, плаче на чистому русском язьіке) Я сама нє понімаю, как так вийшло, что я поддержала среді себя єто іхнєє АТО. Вместо того, чтобьі поддержать русский мир, прекрасньій как моторола. И такой же умньій. А ведь он много-много радостев детишкам принесла. Идешь, к примеру, поштишто давеча, по набережной Кальмиуса, а там - глядь! человеческая голова плавает себе. И никому дела нет. Можно палочкой потьікать, например. Потому что, как говорится в советском "монгольском" анекдоті, "русский свобода пришел - никак не пройдет". Когда еще можна бьіло русскоязьічному человеку пойтить за хлебушком, а прийтить на подвал. К прекрасньім парням с творческими псевдонимами Псих, Фобос и Маньяк. Последний раз при товарище Сталіна небось. Дажи и в бандитские девяностьіе не бьіло такого веселья в таких-то масштабах.
Понять не могу, как можно бьіло не оценить своего щастя и поддержать, назло врагам, какую-то АТО.

comments

Ні, я не можу.

Mon, 29 Sep 2025 11:14:26 GMT

Залізла за якимось чортом в коментарі до одного з постів ПростоПаши. А оскільки дядя паша кацапів не банить, дядя паша - ентомолог. І дослідник калу на півставки. То у нього там, крім наших, налізло всякоє. Рузькіє. "Такіє, нєтакіє і совсєм нє такіє", як в номері Сердючки. Ну і там, крім дебілів, є такий полунєдохороший русскій. Сукасукасука!!! В космосі нєт звука!!!!!!
Я якось одвикла від цього блядства зовсім. Он каааєшна не поддерживает повномасштабнає втаржєнія. Но украинцьі тоже стріляють, и убілі в іхнєм форосе якусь бабушку, і многіє поддержали АТО. І во всьому вінават майдан.
Бляяааааать!!!! АТО ми массово поддєржалі. А что ми далжни билі массово паддержать? Гиркіна и моторолу? И прочих им подобньіх уйобків. Удіввтєльнає рядом, люді массово поддєржалі пожежників, які приїхали на пожежу. А отого хворого, який ходить і підпалює все підряд, бо йому подобається, як воно горить, нє паддєржалі. Пачіму би єта. Сволачі ми патамушта. І трі раза фашистьі.

comments