Люди, людоньки, людиська

[pani_stosia]

 Як тільки лунає черговий скандал із харасментом, одразу на поверхню вилазять прекрасні прості люди, які у нас на кожному кроці і нема на те ради. 

Тошніли й душніли, нереалізовані православні комсомольці, потвори моральні і аморальні, кожне зі своїми "гондурасами". Як у митця, практично.
Дійові особи: тьотя Срака, Моральний Авторитет Нації. Він'єтка з трояндів,  гіф, свічечка.
Пан Мудило, підор общєствєнного мнєнія(самопроголошений). 
Хор: люди з емпатією шлакоблочини.

Вони завжди знають, як робити правильно, а всі інші - нє. Чому ці жертви терпіли, а не бігли(не кричали, не писали, не жалілися? 
Жертви: біжать, кричать,  пишуть, не терплять.
Абчєствєнность: НЕ ТАК! 

Не так біжать, не так кричать, не туди пишуть. Чому зараз, а не потім (він поважна людина, а ви хто? Ви гівно), чому потім, а не тоді (так, ти тепер не гівно, а поважна людина, але ти старе і нічого ото згадувати торішні сніги і як баби дівками були).
Кричать треба, але тихо, писать треба. Але не в інтернет, а в поліцію, та не в поліцію, а в ООН, та не в ООН, а в спортлото. А краще - на дєрєвню дєдушкє. 
Бо якщо ти жалієшся, то це хайп і навмисне, а якщо ні, то, по-перше, нічого не було, а по-друге - вони самі хотіли і ніхто їх не примушував. 
І вопше, ви подивіться на них. Та ми у їх віці корови пасли (на заводі пахали,  бухать кидали, гудрон жували). А тьотя Срака вже п'ять год замужом була і трьох дітей мала і без цих ваших сексів, самою божою поміччю.

І вопше, у країні війна і це все не на часі. Шо - це? Всьо - це! Десять літ війна і десять літ все не на часі. 
Що характерно,  не на часі лише якісь нормальні, людські , живі прояви. Мудацтво на часі завжди.

Comments

[atejist]

Та вигідно і приємно навіть без канонізації. Інакше жертва сприймала би свою психологічну травму як щось ненормальне і намагалась би тої травми позбутись. А не носилась би зі своєю психологічною травмою як із писаною торбою. Але ж із травмою приємніше й вигідніше. Нею можна виправдати будь-яку поведінку, і ще й усі довкола жертві винні. А якщо й не всі, то принаймні половина так точно.

[pani_stosia]

Так, це все жертви винні. Носяться зі своїми травмами, як дурні.

[atejist]

Саме так. Носяться все життя і позбуватися не хочуть. Їм подобається. Не бійся називати речі своїми іменами.

[pani_stosia]

Ну от актори Молодого театру хочуть позбутись травми разом з травматизуючим їх збоченцем. Знову не так?

[atejist]

я без поняття, що там у Молодому театрі і хто там збоченець. З усіх київських театрів мене цікавили тільки «Дах» і «Чорний квадрат», та й то виключно у плані творчості. Всі шоубізнесові перемивання кісточок – хто з ким у яких кущах перетойво – для мене завжди були різновидом нав'язливої реклами, і не більше того.
Ти ще запропонуй обговорити який-небудь сюжет передачі «Стосується кожного»...

[pani_stosia]

Без поняття, але мнєніє імєєш. Ясно. Понятно.

[atejist]

В мене є мнєніє про харасмент. В Україні. Бо про нього я не просто імею понятіє, я регулярно тут ним займаюсь. (Принаймні судячи з того, що українки від мене регулярно шарахаються, ну не можуть же вони бути просто по жизні переляканими...) А про половую жизнь митців я мнєнія не маю, я – на відміну від лівачні – реально толерантна людина, і мені пофіг, хто з ким спить чи хто на кого дрочить. (Якшошо, для мене гей стає підарасом, коли він починає ходити на паради і вимагати собі якісь пільги.) Але так історично склалося, що я от половою жизню митців не цікавлюсь, але мені її регулярно намаються впарити, причому постійно з приміткою «скандал». ЗМІ намагаються, в них робота така, за гроші. А тепер іще й ти зі свого боку долучилася, на волонтерських засадах, з ідейних міркувань.

[pani_stosia]

Фейспалмище.
Вопросов большє нє імєю.

[atejist]

Вопросов ти не імєла взагалі ніколи. Ні больше, ні меньше. В тебе були тільки отвєти, на всі вопроси зразу, включно з незаданими. Справжня християнка. ПЦУ тобою пишатиметься.