Пра папу

[pani_stosia]

 Як той казав, смерть папи завжди була трагедією для християнського світу. Але українці змогли перетворити її на комедію. На божественну комедію, я б сказала. 
Зараз несеться якась байка, що папа дав грошей на два мавіки. Чи не два, а один. Але зі свого карману, таємно. І, типу, це все міняє. Ніхріна це не міняє. Він дав на три копійки, а шкоди наробив своїм дурним ляпалом і блядською позицією неймовірної. Це як адвокат маньяка, що лазить до сім'ї постраждалих поміж убивств і похорон і розказує, що нє всьо так однозначьно і нада паміріцца,  заяви забрать і все погане забуть. Зате добрінький,  сирітку по голові погладив, цукерочку стиха дав. Тьху, блять. Хай його чорти в пеклі смажать. Гарячого сиропу йому в пельку замість смоли. І хай повз періодично проходить хтось з наших капеланів і цитує йому його промови. І втіхаря дає попить. Але не часто. Разів два за три роки. 

Comments

[biber551]

Ви повністю праві, згоден. Пам'ятаєте в Воннегута була повість про шпигуна в нацистів що працював на нацистському радіо і передавав через це повідомлення союзникам. І так старався щоб не попастися, що як йому казали німці, як би не ваші передачі, я б давно або здався, або з глузду з'їхав, завдяки вам міліони боролись до кінця.

[pani_stosia]

Отож.
Але там шпигун, це взагалі справа складна і мутна.
Але так, схожа ситуація.