Говори зі своїм містом і одного дня воно відповість.

[pani_stosia]

Взято в  https://silenda.livejournal.com/53471.html?view=90079#t90079

Comments

[atejist]

Про мову мені особливо сподобалося.

До речі, одна з причин, за що я люблю Харків - тут давно вже практикуються подібні розмови з містом. Ще з 1995 року пам'ятаю.

Отак, бувало, йдеш Харковом і слухаєш мову на вулиці. Російська, російська, російська, в'єтнамська, російська, російська, російська, арабська, російська, російська, російська, французька, російська... Куда я попав і де мої вєщі?!. Аж раптом бачиш подібний напис. І розумієш: все добре, наші тут теж є!

[pani_stosia]

Є у цьому щось. Щось із Макса Фрая, щось із "Підземного вітру" Дяченок, іще з чогось. І так, це наче знак для своїх, для тих, хто відчуває як ти.

[atejist]

Признайся по секрету, ти теж іноді щось так пишеш?

[pani_stosia]

Ні, в мене руки не доходять. І ноги теж. Але ідея чудова.