У нормальных людей и президенты нормальные.

[pani_stosia]

 «О чем можно было бы сейчас говорить с президентом РФ Путиным? Пока у нас такая ситуация в Украине, пока у нас продолжается эскалация напряженности во всем регионе, произносить просто дипломатические, приятные словечки я оснований не вижу, а главное - у меня нет на это морального права», - заявил литовский президент литовскому телеканалу LRT.

По его словам, даже Евросоюз в определенном смысле расколот по отношению к России, но Литва, имея с РФ общую границу, осознает реальную опасность и риски.

Науседа напомнил, что он неоднократно призывал не провоцировать конфликты и не бросаться грозными словами - но, по его мнению, чтобы говорить о чем-то конкретно, «надо иметь объект разговора».

Comments

[rudolf_bochkin]

Що так, то таки так!

[pani_stosia]

А в нас президент довбойоб. Бо ми довбойоби.

[rudolf_bochkin]

Так ніззя - у нас є діти, онуки.
Не можна їх ТАКОМУ вчити.
Між нами "старими чи давніми" потриндіти - погоджуюсь - можна "душу відвести".

[pani_stosia]

Думаєте, нас можуть читати діти?

[rudolf_bochkin]

ні, але ж поширення думки не обмежується лише Дрімчиком.

[pani_stosia]

То є так.

[ernestine_16]

Как-нибудь эдак:

" - Между прочим, я не спросил вас: как с деньгами?
- У меня есть на первое время.
- Если вам понадобятся деньги - заходите ко мне, и я вас ссужу. Много, конечно, я не смогу дать, но для того, чтобы как-то продержаться... Вы, кстати, смотрели - хвоста не было?
- Хвоста? Это что - слежка?
- Да.
- Знаете, я как-то не обращал внимания.
- А вот это неразумно. Он не проинструктировал вас на этот счет?
- Конечно, инструктировал, но я почувствовал себя здесь за многие годы, особенно после концлагеря, на свободе и опьянел. Спасибо, что вы напомнили мне.
- Об этом никогда нельзя забывать. Особенно в этой нейтральной стране. Здесь хитрая полиция... Очень хитрая полиция. У вас ко мне больше ничего?
- У меня? Нет, ничего...
- Давайте ваш паспорт.
- Он сказал мне, чтобы я паспорт держал всегда при себе...
- Он говорил вам, что теперь вы поступите в мое распоряжение?
- Нет.
- Хотя правильно, это - в шифровке, которую вы передали. Мы подумаем, как правильнее построить дело. Вы сейчас...
- Вернусь в отель, лягу в кровать и стану отсыпаться.
- Нет... Я имею в виду... Ваша работа...
- Сначала выспаться..."(с)

[suhajh]

... «надо иметь объект разговора»...
Ну правильно! О чём можно разговаривать с объектом хуйло?

[atejist]

У нас президент не довбойоб, а цілком успішний менеджер, просто в політиці він опинився суто випадково. Проходив повз, його схопили за руку й затягнули.

Ми не довбойоби, ми просто зіграли в лотерею. Попутно провівши люстрацію, на яку так і не спромоглася попередня влада (тому її люстрували "в одному пакеті з"). Сліпа лотерея - це не дуже розумно, але у глухому тупику вона має певний сенс.

Литовський і український президенти знаходяться у принципово різних ситуаціях. Тому литовському президенту нема потреби про щось говорити з Хуйлом, а українському президенту - є.

[pani_stosia]

І шо? Як поговорили? Як президент з президентом чи як срака з віником?
Ми зіграли не в лотерею, а в наперстки. Добре що не у ящик. Як останні довбні. І тепер маємо на найвищій посаді у країні людину абсолютно некомпетентну і неадекватну своїй посаді. І таки він довбойоб, бо розумна людина тверезо оцінює свої можливості і не лізе туди, де нічого не знає і не вміє.

[atejist]

Якою б не була та розмова - вона МУСИЛА відбутися. Щоб відштовхуючись від неї будувати ланцюжок наступних кроків і розмов. Навіть оте на перший погляд дебільне рішення про повне припинення вогню теж має певний сенс. Це як у математиці метод доведення від супротивного.

Керівнику не обов'язково треба знати і вміти самому (хоч і бажано). Керівнику достатньо знаходити інших людей, котрі таки знають і вміють, і розставляти їх по потрібних місцях.

[pani_stosia]

Я поки що не бачу там людей, які знають і вміють. І бажання слухати людей, які знають, не бачу. Бачу Богдана, якого не знають, куди приткнути, як пришелепуватого родича.

[atejist]

То придивись уважніше - може, навіть знайомі обличчя побачиш ;) Данилюк, наприклад. До речі, це ж знакова постать. Особливо для тих, хто вважає Зеленського маріонеткою Коломойського ;)

І ще є така ймовірність, що баба Уля не просто залишиться в уряді, а й нарешті стане там повноцінним міністром (міністеркою? міністринею? як там воно тепер згідно з новим правописом?), хоча ця ймовірність і серединка на половинку. Але мені чомусь хочеться вірити.

Але якщо тебе знайомі обличчя мало цікавлять, а дужче цікавлять нові, то придивись у першу чергу до Разумкова. Це якраз той, хто насамперед учиться сам, а потім учить решту "слуг народу", включно з самим Зеленським. Якщо з прем'єр-міністром досі ніфіга не ясно (причому Данилюк озвучується як кандидат, але скоріш за все не стане), то Разумков - уже практично гарантований спікер на віки вічні амінь на найближчі 5 років, якщо не 10. От він справді знає (ну і, мабуть, уміє), а слухати - це взагалі його професія.

[pani_stosia]

Поки дурень навчиться, роса очі виїсть.

[atejist]

Ну шо я тобі можу сказати?.. Нєфіг було народжуватися за 50 років до своєї епохи, а народилася - то терпи й чекай!

[pani_stosia]

Так можна й не дожить.