Тепле Різдво.

 Уляна Галич

#нічні

дозволяй собі голос дозволяй собі ці слова

зупиняється час за півподиху до Різдва

пахне сіно солодке яке золота трава

і земля ожива переживши народження як жнива

дозволяй собі сміх бо він порятує всіх

на звороті небес видніється слід від господніх ніг

навіть сніг що не випав навіть торішній сніг

зупинити хвилю цього тепла б не зміг

дозволяй собі чути отямся від глухоти

є дерева які говорять і є мовчазні коти

є мости які не спалити і є дороги які потрібно пройти

хто в тобі озивається коли замовкаєш ти?

дозволяй собі тишу і нетутешній сум

бути чесним не значить не вірити у красу

все тримається на гармонії в цьому напевно й суть

хочеш більше добрих новин? почекай я уже несу

Тепле Різдво.

 Народився бог на санях

в лемківськім містечку Дуклі.

Прийшли лемки у крисанях

і принесли місяць круглий.

Ніч у сніговій завії

крутиться довкола стріх.

У долоні у Марії

місяць — золотий горіх.

Богдан-Ігор Антонич (1934)

Малюнок Марися Рудська (2021)

Свої. Крізь роки.