Е-ге-гей, парад.

[pani_stosia]

 На третій день я помітила, що немає однієї стіни  зрозуміла, чому учасники параду мені більш симпатичні, ніж противники. 
При тому, що мені оте елгебете - ні се, ні те. І в мене навіть немає шаблонного "у мене навіть є один знаймий гей". Не те щоб я спеціально не завела собі такого знайомого. Він якось сам не завівся. Чорт його зна, чому. А якби був, то й не факт, що він би мені подобався, я вопше людей не люблю. Хоч геї вони, хоч ні. І права їхні мене, в цілому, цікавлять не більше, ніж право першої шлюбної ночі серед одноногих філателістів. Але. Я чомусь розумію, що люди мають право на права незалежно від мого до них ставлення. А певна кількість наче розумних, освічених і т.д. людей включає бабку з відео "та он нам нахрєн не нужєн, єнтот ваш интєрнєт". 

справа не в тім, що оте елгебете у меньшості, що вони слабші чи менш агресивні.
Вони маршируют, шоб отримати БІЛЬШЕ ПРАВ СОБІ.
Противники противляться за МЕНШЕ ПРАВ ІНШИМ. 

Адже ніхто не забороняє традиційникам укладати традиційні шлюби. Зберігати цноту до весілля, одружитись раз і на все життя, народжувати діток, скільки Біг дасть. Але ж їм цього недосить. Бо інакше вони б цим і займались. Натомість, цей хлопчик, замість шукати підходящу дівчинку, загортаєтси у пододіяльніка і ходить по гейпарадах. Бо треба, щоб традиційні сім`ї укладали і всі інші. А якшо ми не хочемо? Суворе лице говорить, що краще захотіти. Бо якщо ми не захочемо самі, нас заохотять. І це нам навряд чи сподобається. Не дати, а відняти. Заборонити. Обмежити. Тащіть і нє пущать. А примус - це найненависніше і найогидніше з усього, що може бути. 


 (фото в стилі "Ісус любить тебе. А ми - нє.")

Comments

[atejist]

Нє, Стося Юхимівна, цієї логічної схеми краще уникати. Бо згідно з нею вся угорська меншина має право на офіційний статус угорської мови в місцях компактного проживання, включаючи навчання від першого класу по магістратуру, діловодство і т. д. А російськомовна частина мешканців України взагалі має право вимагати, щоб російська мова отримала статус другої державної. Ну а хулі, це ж їхнє право, мені ж не заборонятимуть розмовляти й писати українською. О, між іншим, у нас тут іще й арабська меншина поступово приживається, так треба б їм дати право на офіційне одруження чоловіка з 4-а жінками. Бо якось негарно виходить: ми наче ліземо до них у постіль і рахуємо, скільки їх там лежить. Хіба це є їхній не вільний вибір?

[pani_stosia]

Аналогія схожа, як свиня на коня. Питання мови зачіпає купу державних інституцій. А в нашому випадку, ще й питання державної безпеки. Ну кому стане гірше од того, що два опудала, які живуть разом, матимуть право розділити своє майно навпіл за судом, наприклад?
У якійсь з півнячних країн є така чудова річ, як цивільне партнерство. Через надмір одиноких людей. Тобто будь-який громадянин може зробити партнером будь-кого. У стосунки держава не вникає, байдуже, коханці це, чи сусіди, чи два самотніх старих пердуни, які по суботах грають у шашки, чи дві бабці, які оселилися разом задля економії і щоб не було нудно. Єдине, що потрібно, це щоб усі були повнолітні, згодні і при своєму розумі.
Чудове рішення, як на мене.

[atejist]

Гаразд, задля повноти аналогії мову поки що не чіпаємо. Розглянемо лише кількість опудал, котрі при досягненні повноліття при своєму розумі з доброї волі захотіли жити разом. Яка нам різниця, двоє їх буде чи п'ятеро? Підтримаємо їхнє право вибору?

[pani_stosia]

Це значно ускладнить, якщо не унеможливить дотримання прав кожної окремої особи. Надто складна конструкція. Так що, мабуть, не у цьому столітті.