На колимськім морозі
Sep. 4th, 2021 09:42 pm ...калина зацвітає рудими слізьми.
Поглянь на нас, Іроде, це усе ще ми.
Як не бий, не души сибірами й соловками,
А води не спинити ні каменем, ні руками.
Чуже візьметься струпом, відпаде немов короста.
І ніщо не зупинить нового росту того,
Що є справжнім, живим, своїм.
Ми не знищені ще.
Чи незнищенні?
Зачаїлися у сердечнім щемі.
Щоб оце їще раз прорости.
Поглянь на нас, Іроде, це усе ще ми.
Як не бий, не души сибірами й соловками,
А води не спинити ні каменем, ні руками.
Чуже візьметься струпом, відпаде немов короста.
І ніщо не зупинить нового росту того,
Що є справжнім, живим, своїм.
Ми не знищені ще.
Чи незнищенні?
Зачаїлися у сердечнім щемі.
Щоб оце їще раз прорости.
no subject
Date: 2021-09-04 07:32 pm (UTC)Бо справжні, живі, свої
no subject
Date: 2021-09-04 07:34 pm (UTC)